Те, що сталося зі мною, дуже важко назвати одним словом.
Мене звуть Джоан, мені 65 років і я живу з моєю невісткою та її сином Кенні. Мій чоловік і мій син загинули в автомобільній катастрофі чотири роки тому. Я переїхала до невістки, тому що мені потрібен був догляд. У мене рак шкіри, хочете ви цього чи ні.
Невістка була не проти, але за однієї умови — я повинна була кинути пити. Я так і зробила, але після курсу лікування знову запила. Звичайно ж, я приховувала це від них. Що тут говорити, я — повний алкоголік, але мені плювати на це, якщо чесно. Старій жінці треба більше думати про смерть і менше — про справи земні. І поки я так думала, ніяких проблем не виникало.
Проблеми почалися, коли я раптом подумала про те, що мені конче потрібен свій власний будинок. Грайлива думка тут же повалила мене в тугу і я пішла до свого тайничку, де була схована початая пляшка чогось міцного. Сховок був у спальні, і мені не варто говорити, що онук зайшов туди саме в той момент, коли алкоголь, булькаючи, переливався з тонкого горлечка в склянку.
— Так, подивимося, що у нас тут, — сказав Кенні, вдало імітуючи голос лікаря з лікарні, де я лежав. — Бабуся, а ти в курсі, що мама не дозволяє тобі пити взагалі і в нашому домі?..
— Знаєш, Кенні, — відповіла я, не припиняючи процесу переміщення жаданої рідини з пляшки в стакан, — мені це вже не зашкодить... Але, в принципі, я буду не проти, якщо все це ми збережемо в таємниці. Ти як?
Я зиркнула на хлопчика і зрозуміла, що він теж захоплений цією думкою і гарячково думає, щоб отакого з мене вимагати. Мені стало трохи смішно — що можна запитати з хворої бабусі, до того ж далеко небагатій? Але я по-своєму любила онука і вирішила зробити йому пропозицію.
— Кенні, я дам тобі стольник, гаразд? Звичайно, такі гроші — суще розорення для мене, але все ж я думаю...
— Бабуся, мені не потрібні гроші. Мені треба дещо цікавіше...
З цими словами він підійшов до мене і ласкаво погладив мою ногу. Я побачила, що його джинси напружилися підліткової ерекції, і трохи злякано схопилася з ліжка.
— Кенні, хто з нас хворий, а? Я стара жінка, твоя бабуся, мені шістдесят п'ять...
— Я знаю. Саме тому мені потрібна ти. Мені подобаються дами у віці...
В устах тринадцятирічного шмаркача такі звучали до безглуздого пишномовно. Подумки я вже приготувалася дати йому відповідну відповідь, та ще в таких виразах, що він надовго забуде дорогу в цю спальню. Не забувайте, що я все-таки алкоголік... Проте, Кенні продовжував говорити, і, по мірі його оповідання, мені все менше й менше хотілося випити ту горілку, яку я приготувала на його очах.
— Ти знаєш місіс Кларк, — поцікавився онук, чухаючи лікоть, — библиотекаршу?... Ну так от, я трахнув її до того, як вона померла в минулому році. Мені подобаються старі дівчинки. І Бог мені допомагає, блін... Знаєш, цей запах, висячі грудей, ці животи і піськи... Волохаті старі піськи — ось що мені подобається найбільше.
Він опустив свій мрійливий погляд на мене і посміхнувся.
— А тепер я хочу тебе, бабуся. І, вір мені, я отримаю своє...
Останні слова він вимовив крізь зуби і на мить мені представився злий дух, що вселився в юну плоть. Я ледь встигла підняти руку, щоб перехреститися, але Кенні випередив мене, розстебнувши джинси і витягнувши звідти підлітковий стручок — тонкий і міцний. «Ну ось і покарання за мої гріхи», приречено подумала я.
— Чи ти отсосешь у мене, чи можеш пакувати речі, бабуся.
Я відчувала себе як у сні. Але мої сльози і вмовляння не справили ніякого ефекту на онука.
— Джоан, я вважаю до п'яти, а потім я піду. І ти теж. Потім. Отже, один-два-три-чотири... Що ж, я думаю, тобі пора підшукати собі інше житло... Де-небудь ближче до смітнику...
Я не дала йому зробити ні кроку до дверей, впавши перед ним на коліна. Можна довго розпинатися з приводу сили волі та моральності, але особливо це зручно робити в теплій постелі, будучи ситим і задоволеним, і знаючи, що в тебе пара мільйонів завалялася в банку з минулого року. У моєму ж випадку, мені хотілося лише спокійно дійти до кінця, і вже ніяк не піддавати себе випробувань на заході років. Та й потім, не розвалився ж я, якщо отсосу у цього поросяти!..
Одним словом, я взяла його член в долоні і глянула на Кенні в останній раз. А потім він почав трахкати мене в рот — так, прямо так, буквально насаджуючи мою голову на свою плоть. Хлопчик намотав мої волосся на руку, як у гриву коня, і час від часу боляче вздергивал її вгору. Його член виявився напрочуд гарячим, і я відчувала мовою, як там у нього б'ються вени.
Напевно, я забула, як робиться мине, тому що Кенні ривком висмикнув свій апарат з мого рота і роздратовано сказав:
— Дихай носом, бабуля, а мовою працюй!..
Мені стало трохи прикро, бо я і так старалася, як могла. Але онук вже засунув член мені назад в рот і моя тирада залишилася невисловленого. Він рухався швидко, швидше, ніж я могла встежити; і все, що мені запам'яталося, це тепло у роті та його яйця, похлопывающие мене по підборіддю.
— Так, смокчи сучка! Смокчи мене-а-а... У-у-у! — він неголосно завив, мов хтива котяра і скінчив прямо мені в рот. Я захлинулася в його спермі, схожою на розплавлений віск, давлячись і спльовуючи її назовні.
Я перекинувся горілиць на ліжко, витираючи рот краєм моєї сорочки. Мені було погано, тиск піднявся і шум у вухах був схожий на віддалений гул парових котлів. «Поки ці котли від вас на відстані до кілометра, це її нічого», напучував мене лікар. «Але як тільки вони наблизяться до ста метрів, можете сміливо телефонувати похоронній команді». Я перевела дух — видно, у мене ще був час.
Покосившись на Кенні, я зрозуміла, що він знову щось вигадує. У мене вже не було сил чинити опір, але і продовжувати я також не могла.
— Непогано, бабуля, непогано. Ти краще, ніж я очікував... Як щодо продовження завтра в цей же час?
— На це я ніколи не погоджуся, — прохрипіла я.
— На що на це?... — уїдливо перепитав мене онук. — Ах, на ЦЕ? Звичайно ж, ти погодишся...
Він пішов, і я не могла нічого зробити. Я лежала, обливаючись сльозами від власного безсилля. Поліція і все таке могли відпочивати — у мене не було вибору. Втім...
Залишки горілки я вилила в унітаз.
Кенні був хлопчиком пунктуальним, хоч годинник за нього звіряй. І наступні два тижні були заповнені одноманітним ритуалом. Кожен вечір, годин в одинадцять, він піднімався до мене в кімнату, і я відсмоктувала у нього перед сном. Як рабиня Ізаура.
Якщо ви коли-небудь намагалися кинути пити, то напевно зрозумієте мене. Онук знаходив всі мої схованки, він був схожий на лисицю, зі своєю єхидною усмішкою.
Після того першого разу він попросив мене про кілька речей. Попросив... Вгадайте з двох разів, погодилася я чи ні! Загалом, з тих пір я потішала його мовою, будучи повністю голою. А ось друга прохання мене трохи збентежила... Він хотів, щоб я перестала голити волосся на тілі. Скрізь.
— Але Кенні, у мене волосся росте швидко, і якщо їх не підголювати, я скоро буду схожа на неохайного мужика, який вирішив на старості років стати трансвеститом...
Як я і передбачала, його не переконали мої заперечення, і я відклала бритву подалі. Він лише додав, сміючись:
— Боже, бабуля, так я так і хочу! Я хочу, щоб у тебе між ніг було щось на зразок щурячого гнізда. І думаю, що мені буде потрібна карта, щоб відшукати вхід в твоє піхву...
— Ну звісно... — не втрималася я. — Я ніколи не зможу тобі!
— Та що ти! — з підробленими страхом просипел він. — Хто б мені це казав!... Я трахну тебе, безумовно... Але не зараз, пізніше. А зараз ми займемося справою — ану, відкрий ротик і скажи «А-а!»..
Дуже скоро я призвичаїлася смоктати більш-менш стерпно. Я це робила з деяким завзяттям, бо зрозуміла, що він від цього швидше кінчає. Я також звиклася з тим, як він тріпає мене за волосся, коли наближається його оргазм... Так, мені соромно про це говорити, але з кожним разом я стала «заводитися» потихеньку сама. Як стара машина, яку безжалісний підліток смикає ключем... і іржавий стартер скрипить, хрипить... і повільно провертається...
Так минуло три тижні, до кінця яких я обросла настільки, що волосся стирчало з трусів, як святковий орлиний убір на голові індіанця. Я взяла і зістригла їх, ледве втримавшись від спокуси поголити взагалі все наголо. Так, на зло йому.
Але потім, ближче до вечора, я затремтіла від страху — і навіщо я так погарячкувала? Ну і походила б так, нічого...
Цього разу він буквально побілів від люті, коли я роздяглася перед ним для чергового сеансу членососания.
— Ах ти, баб-буля, — процідив він. — Ну ось і настав час тебе покарати...
З цими словами він розстебнув свої джинси, витягнув член і підійшов до мене. Силою відкривши мені рот, він оголосив:
— Ти занадто стала розумна, як я подивлюся, так? Так от, за це я використовую тебе замість туалету. Я отолью прямо тобі в рот, і ти проковтнеш все до останньої краплі. Якщо ж ні, то я накладу тобі туди ж добру купу сама знаєш чого. Ясно?
— Кенні, боже ти...
— Відкривай рота, СУКО! — раптово прошипів він у дикій злобі.
В дуже дикій злобі...
Я корилася, і він почав мочитися мені в рот. Мені трохи пощастило і його струмінь була не такою вже й довгою, але коли він зажадав проковтнути все це, я не змогла і мене вирвало. Він звичним жестом схопив мене за волосся і гарненько струснув так, що іскри з очей посипалися.
— Будь ласка, Кенні, — проридала я, не змушуй мене є твоє...
Він мовчав у мене над головою, а потім заговорив. Голос його був холодний, як морозильна камера.
— Через два дні я трахну тебе, извиняющаяся стара пизда. Будь готова, баб-буля...
Він пішов.
В який раз.
Цієї ж ночі мені наснився кошмар.
«Так, Кенні, трахай мене, трахай. Я так хочу-у-у!...» Наші тіла переплелися в пристрасних обіймах і мій онук засадив мені. Я не могла повірити що все це відбувається, навіть уві сні. Я спостерігала за собою з боку. Я переконувала себе, що мені огидний цей засранець, що я ніколи і ні за що... Але моє піхву пульсувало, і моя хіть піднімалася в мені, немов лава давно потухшем вулкані. Я відчувала наближення самого справжнього оргазму, а та, інша я стояла біля ліжка і кричала, щоб я цього не робила. А потім я почула дивний звук, схожий на... І його усміхнене обличчя.
«Так, Кенні. Я хочу з'їсти шматок твого ароматного...»
Мені здається, що я прокинулася з криком.
Але довкола було тихо. І мій онук, швидше за все, мирно спав. Парові котли гули як ніколи гучно. Я автоматично прийняла ліки і подумала, чи є у мене ще пара сантиметрів перед тим, як наберуть номер похоронної команди? Є в мене хоч шанс повернути свою розмірене життя? І шанс на ще один оргазм, нехай і самий останній...
Я доковыляла до вікна і відчинила його. Прохолодне нічне повітря здійняв фіранки і остудила мою гарячу голову. Я сіла на підвіконня і довго дивилася на вулицю. Мокрий після дощу асфальт блищав у відблисках ліхтарів.
