Рано вранці шум мотора канарково-жовтого, з відкидним верхом, «вайпера» 1996 року, що мчить по порожньому шосе, наповнив пустелю. Молода жінка, що сидить за кермом, не звернула ніякої уваги на знак обмеження швидкості і додала газу. Вона була дуже зайнята власними думками, щоб помічати подібні дрібниці.
Будь-який, у кого був телевізор, відразу впізнав би це обличчя в обрамленні рудого волосся. Після особи цей самий будь-обов'язково подивився б на довгі гладкі загорілася-лые ноги і розкішні груди, що рвуться назовні з вузькою червоною блузки, який був на два розміри менше. Однак, дізнавшись про що зараз думає їх кумир, натовпу по-клонников були б виразно шоковані.
«Срані агенти... — волала про себе Анджела Фостер, люто перемикаючи швидкість. — Бля, вони ж зовсім знахабніли!»
Точніше сказати, що гнів Анджели був спрямований на одного конкретного агента Джона Темпла. Він був одним з кращих гешефтмахеров в Голлівуді, а, крім того — людиною, який пообіцяв зробити Анджелу зіркою великого екрану.
Минулої ночі вона відвідала вечірку, яку влаштував на своєму розкішному ранчо в пустелі продюсер Вільям Донован. Передбачалося, що саме там вона підпише контракт на головну роль у майбутньому блокбастері. Насправді ж Донован запропонував їй скріпити договір в його ліжку. Причому Темпл попередньо запевнив Донована, що Анджела з більш ніж легко погодиться
«Коли ж цей мудак зрозуміє, що я вже зірка, — подумала вона. — І не повинна розсовувати ноги перед плешивым шестидесятидвухлетним козлом».
Анджела була зіркою одного з найуспішніших серіалів року «Поліція Лос-Анджелеса», який злі на язик журналісти називали «Телиці в уніформі» Він був відповіддю кабельного телебачення «Рятувальників Малібу». На відміну від свого су-ника в цьому серіалі головну роль відігравала жінка — Анджела Фостер. І вона була переконана, що мине небагато часу, і люди забудуть і про Памелу, і про ос-талевих «зайчиків» з «Рятувальників».
Настав день, коли двадцятишестирічна актриса вирішила вирватися вперед колег по телебаченню. І Джон повинен усвідомити це. Якщо йому плювати на її кар'єру, то їй немає. І, взагалі, він не єдиний агент на світі.
Розізлившись на весь світ, Анджела ледь помітила маленьку придорожнє кафе, про-несшись повз нього зі швидкістю більшою, ніж сто миль в годину. Однак через декілька хвилин, як будівля сховалося з очей, їй по вухах різнув сирена патруль-ної машини
— Твою матір! — заволала Анджела, озирнувшись назад. — Тільки цього гівна мені зараз не вистачало.
Якщо б вона не була так збуджена, то просто-напросто б зупинилася б і відбулася б легким переляком і неминучою лекцією про те, як небезпечно перевищувати швидкість. Її вже чотири рази зупиняли, і нічого гірше не було. У край ньому разі, вона блиснула своїм розкішним тілом і поїхала б, залишивши вельми-ному патрульному історію ( — Гадом буду, мужики, сьогодні мені сама Анджела Фостер, знаєте, з серіалу «Телиці в уніформі» цицьки показала...) і автограф.
Але в той ранок Анджела вважала всіх і кожного своїм особистим ворогом, тому замість того, щоб скинути швидкість, вона додала її до максимуму — сто шістдесят п'ять миль в годину.
— Відсмокчіть, тварюки! — розреготалася Анджела, бачачи, що поліцейська машина іс-чезла з дзеркала заднього виду. Навіть якщо вони і записали номер, не біда. Це була машина Темпла, і після всього, що він їй зробив, якщо поліція візьме цю суку за жопу, то так йому і треба.
Через дві хвилини Анджела майже забула поліцейській машині. Горда своєю маленькою перемогою, вона скинула швидкість.
Однак її посмішка миттю зникла, коли дівчина побачила поліцейську машину попереду неї. Вона обігнала «вайпер» приблизно на чверть милі. Через секунду актриса усвідомила, що це не може бути та ж сама машина. Яким би не був швидким «вайпер», радіосигналу йому не обігнати.
Анджела уповільнила хід і оцінила своє становище. Чесно кажучи, потрапила вона не по-дитячому. Якщо хоч слово потрапить у газети, то їй мало не здасться. Який би зіркою Анджела б себе не вважала, вона все ж досить тверезо мислила, щоб погодитися з твердженням « слава, що пісок під вітром»
Вона зробила глибокий вдих повільно поїхала вперед. Зробивши умоляющее особа, Анд-жела подумки промовила текст вибачення. Їй потрібно було забратися звідси як можна швидше. Якщо ж все піде зовсім погано, то вона запропонує копу мінет. Анджела не могла собі уявити, щоб нормальний мужик відмовився. Зрештою, раніше їй доводилося і не на таке йти заради кар'єри.
«Чорт, а якщо він — педик?» — подумала вона, зупиняючись в ста футах від пат-рульной машини. — Тоді познайомлю його з Рамоном». Анджела згадала про красеня, якого студія найняла в якості персонального тренера. Їй страшенно хотілося переспати з ним, і вона ледь не заплакала, дізнавшись, що він зовсім не цікавить-ся жінкам
Нескінченно тяглися хвилини, Анджела спостерігала за поліцейським, що сидить в своєму автомобілі. Чого ж він чекає? Відповіддю на її питання стала поява на дорозі перша патрульна машина.
« Схоже, мені доведеться обом відсмоктати», — подумала Анджела, пригадавши, як шість років тому займалася сексом відразу з двома хлопцями. Спогади були приємні, але вона відкинула їх. Перш за все, треба взяти ситуацію в свої руки.
«Почалося», — сказала собі Анджела, коли двері обох патрульних машин відкри-лися, і звідти вийшли два чоловіки у формі.
Анджела розстебнула верх блузки, для кращого огляду на її груди. Глибока улоговинка між двома розкішними пагорбами тепер повністю відкривалася погляду. Подивившись на себе в дзеркало, вона переконалася, що виглядає як завжди спокусливо. Пригладив рукою довге руде волосся, актриса і відкинулася назад
— Доброго ранку, офіцер, — сказала Анжела, настільки мило наскільки могла, коли до неї підійшов поліцейський з першої машини.
— Водійські права і документи на машину, будь ласка, — сказав він, підійшовши ближче.
І ось тут-то Анджела зрозуміла, як круто вона обломалась. Її погляд уперся в пару грудей навіть більш вражаючих, ніж у неї. Крім цього людина у формі володів пучком темних волосся на потилиці і молочно-білим обличчям. А сонцезахисні окуляри приховували яскраво-блакитні очі.
— Звичайно, — жалібно початку Анджела, намагаючись зберегти хоча б залишки самооб-ладания, — Я розумію, що перевищила швидкість. Але я завжди ставилася з глибоке-чайшим повагою до людей у формі. Може бути, ви впізнали мене...
— Я впізнала вас, міс Фостер, — відповіла жінка, згідно табличці на грудях її прізвище було Кларк. — Але, тим не менш, все ще хочу глянути на ваші права і документи на машину.
— Природно, — відгукнулася Анджела, помітивши, що другий патрульний підійшов з іншого боку.
Теж жінка, тільки іспанського типу. Дюйма на чотири нижче своєї напарниці, пів-ва. Її масивні груди були більше ніж у обох жінок разом узятих. Приємне кругле обличчя, короткі темно-каштанове волосся і карі очі. Її прізвище було де ла Гура
— Як я вже сказала, завжди ставилася до праці поліцейських з величезною повагою, — вимовила Анджела, риючись в сумочці в пошуках водійських прав. — Впевнена, ви бачили мій серіал...
— Бачили, — сухо відповіла Кларк.
— Ага, «Дівки в уніформі», — гмикнула її напарниця. — Нічого не скажеш — точний портрет поліції Лос-Анджелеса.
«Блін, я потрапила!» — подумала Анждела, простягаючи патрульної зліва свої права.
— Машина зареєстрована на вас, міс Фостер? — запитала Кларк, вивчаючи доку-мент.
— Взагалі-то, вона належить моєму агенту, — відповіла Анджела. — Напевно, доку-менти на машину в бардачку.
Вона нахилилась і відкрила бардачок, показавши при цьому обом патрульним кращі грудей « мейд ін Беверлі — Хіллс».Шкода тільки даремно.— Щось тут є, — сказала Анжела, витягуючи назовні купу всякого мотлоху.— А ось і документи, — вигукнула вона, знайшовши маленьку шкіряну сумочку.
Коли вона діставала папери її браслет зачепився за якийсь пакетик всередині.Рука Анджели витягла папери, а пакетик гепнувся на вільне сидіння поруч.
— Що це в нас таке?— де ла Гура, простягла руку і підняла маленьку поліетиленовою-леновую упаковку, всередині був добре знайомий все трьом білий порошок.
— Це не моє!— тут же закричала Анджела.
— Скільки разів я це вже чула, — зауважила Діана Кларк, поки її напарниця ува-мательно досліджувала вміст пакету.— Що кажеш, Маріє?
— Точно більше двадцяти восьми грамів, — озвалася Марія де ла Гура, поки-чав пакетиком.
— Вага дилера, — додала Діана, коли Марія передала знахідку їй.
— Не розумію, — промямлила Анджела.
— Це не для вживання, — серйозним тоном пояснила Діана.— Зберігання більш ніж двадцяти восьми грамів кокаїну, передбачає намір його продати.І відпо-ветственно покарання буде суворішим.
— Але він же не мій, — наполягала Анджела.
— Будь ласка, вийдіть з машини, — відрізала Кларк.
«Боже, що мені робити?— запитала саму себе Анджела, вибираючись з машини.— Шкода, що немає Джона — він-то знав, як чинити в такій ситуації».
Потім вона зрозуміла, що це, очевидно, кокаїн Джона.Він, мабуть, купив його для якого-небудь свого клієнта.
«Не може бути такого наяву, я, мабуть, сплю», — подумала вона, коли холодна сталь її на її зап'ястях, а де ла Гура зачитала їй її права.Анджела сама не раз робила це в кожній серії.
— Отже, вам зрозумілі ваші права?— запитала Марія.
— Ні, тобто так, — відповіла Анджела.
— Що, життя відрізняється від серіалу?— запитала Діана, розгортаючи Анджелу до машини, що стоїть позаду поліцейській машині.
— Почекайте, може бути є інший спосіб залагодити це непорозуміння, — різко зупинилася актриса.
В паніці, Анджела не помітила, як Діана хитро посміхнулася Марії.Де ла Гура обійшла «вайпер» і встала перед Анжелою і Діаною.
— Тільки послухай цю суку, — сказала вона в кількох дюймах від особи Анджела.— Думає, що все можна купити.
— Гаразд, давай послухаємо її, — запропонувала Діана.— Хоч якась розвага.— О'кей, люба, моя напарниця хоче почути, що ти можеш нам запропонувати.Дивись, не розчаруй її.
Анджела зробила глибокий вдих.Якщо їй зараз дуже-дуже пощастить, то може вона вибереться з цієї халепи.Розмовляти вона вирішила з Діаною, та здавалася більш поступливою, ніж її колега.
— Послухайте, ви ж знаєте, що наркотики не мої, — почала Анджела.— Так чому б нам не зробити вигляд, ніби нічого не сталося.Думаю, що мду відшкодувати вам втрачений час.Скажімо, по тисячі доларів кожній?
— Ах, ти, сучара!— заволала Марія їй в обличчя.— За ідіоток нас тримаєш?
— Легше, Марія, — обірвала напарницю Діана.
— Ти читала ту статтю в «Піпл» за минулий місяць, — не вгавала Марія.— Там напи-сано, що вона отримує за кожну серію цього солодкавого лайна по сорок штук!Тримаю парі, їй собаки обходяться дорожче, ніж тисяча на рік.
— А ти, взагалі-то, права, — сказала Діана, і, смикнувши Анджелу за руку, додала.— Поїхали, красуня.
— Ні, будь ласка, — Анджела була на межі відчаю.— Вибачте, звичайно ж, я подвою, немає... утрою суму.Будь-які гроші.
— Ти возиш з собою стільки грошей?— здивувалася Діана.
— Ні, звичайно.У мене немає стільки готівки.Але я можу виписати чек, — запропонуй-ла Анджела.
— Ага, два чека!— засміялась Марія.
— А що вас не влаштовує?— прийшла черга дивуватися Анджелі
— Все, годі, — Діана, втративши терпіння, повела її до машини.
— Секундочку, — зупинила її на півдорозі Марія.— Може бути, вона все-таки що-небудь зробить для нас.
— Все, що хочете, — з жаром говорила Анджела
— В такому разі, я хочу, щоб це наикрутейшая телепринцесса встала на коліна і полизала мені письку, — заявила Марія.
— Що?— отетеріла Анджела.
— Ти чула, — відповіла Марія.— І не будуй тут целку.Впевнена, ти й раніше цим займалася.
І вона була права, насправді це був би другий раз, коли Анджела займалася сексом з жінкою.У перший раз їй довелося піти на це, щоб отримати роль в Поліції Лос-Анджелеса».Вирішальне слово належало пятидесятидевятилетней Сільвії Толанд, виконавчого продюсера.Вона прямо заявила Анджелі, що роль потрібно відпрацювати в її ліжку.При цьому Сільвія додала, що інша актриса, яка претендує на цю роль, вже погодилася провести з нею уїк-енд.Але продюсерші: більше хотілося б, щоб це була Анджела.Трохи подумавши, Анджела погодилися-лась.
— Якщо я погоджуся, то ви відпустите мене?— запитала Анжела, відчайдушно шукаючи хоч якийсь вихід із становища.
— Звичайно, — відповіла Марія.
— Само собою, — підтримала її Діана.
— Добре, я зроблю це, — тихо сказала Анжела.— Відпустіть мене, а на це уїк-енд приїжджайте до мене додому...
— Не дурій, — перебила Марія.— Ми тут тобі не призначаємо побачення.Якщо згодна, то тут і зараз.
— Зараз... — повторила Анджела.
— Саме, — сказала Марія.— Поки ти не скористалася своїми дорогими адвокатами.Звичайно, деяким жіночкам в камері ти явно придешься за смаком.
— Це точно.І напевно окружний прокурор особисто буде вести справу багатою гру-дастой крихти, — додала Діана.— А ще преса підніме галас, і взагалі.Так що вибір за тобою.
— Добре, добре... Я згодна, — відповіла Анджела, у якої мурашки поповзли по спині,
— Чудненько, — усміхнулась Марія.
Марія запустила руку під блузку Анджелі, і, затиснувши ліву груди актриси, кілька хвилин пограла з соском.Потім вона відчинила блузку цілком, відкривши груди повністю і почала їх тискати обома руками.
— Що я тобі казала, — зі сміхом звернулася Марія до Діани, відчувши під рукою щось тверде.— Фальшивка!
— Не хрону себе!— Діана простягла ліву руку і теж пом'яла буфера Анджели.— В житті б не сказала.
— Напевно коштують купу бабок, — зауважила Марія, не відриваючись від грудей Анджели.— Вірно, солоденька моя.
— Так, — відповіла Анджела, відчуваючи, що, не дивлячись на збентеження, починає поті-хоньку заводитися.
— Ти все ще хочеш її?— запитала Діана Марію, прикидаючи, раптом дива пла-соціалістичної хірургії охолодять напарницю.
— Ой, блядь, як хочу!— відповіла вона.— Подумаєш, сиськи штучні — ротик — то справжній.
— Може бути, наручники знімете?— попросила Анджела
— Не зараз, — відповіла Марія.— Всьому свій час.
З цими словами, рука Марії ковзнула вниз, за пояс шорт Анджели.Виявивши, що під шортами немає трусиків, жінка розпливлася в усмішці. Усмішка стала ще шире, коли Марія зробила друге відкриття.— А, сучка, намокла!— проголосила вона.— Думаю, вона стирчить, коли її свя-зують.
Притиснувши Анджелу до дверей «вайпера», Марія потерла пальці про лобок, потім опустила руку нижче.Коли пальці досить намокли, вона повільно сунула їх між набух-ших губок.Анджела тихенько застогнала, коли Марія задвигала пальцем «туди-сюди», а незабаром вже два пальці обробляли її.
Перш ніж Анджела змогла якось відреагувати, Марія запечатала їй рот поцелу-го.М'яке дотик губ порушило молоду жінку.Не в силах нічого з со-бій вдіяти, вона відповіла.Закривши очі, і відчуваючи як вологий мову Марії про-лизывает їй губи, Анджела прочинила рот, і її власну мову кинувся на-зустріч названому гостя.
Не перериваючи поцілунку, Марія стискувала груди Анджели.Діана з схваленням спостерігала за діями напарниці і чудово бачила, що під маскою высокомер-ної недоторки ховається гаряча шлюшка, яка не проти, якщо нею покомандуют
— Мм, — муркотіла Марія, згинаючись і поцілувавши грудей Анджели.
Її мова блукав навколо темно-коричневих сосків, які стали такими після довгих ча-сов сонячних ванн топлес.Вона злегка лизнула кінчики, тільки для того, щоб соски ще більше затверділи.
Підсадивши Анджелу на машину, Марія знову припала до її грудей, облизуючи її так ретельно, що скоро вона заблищала від слини.Анджела здригалася від кожного дотику губ Марії до її гладкій шкірі.Мова патрульної знову і знову стосувався набряклих сосків Анджели.І кожне таке дотик викликало в неї такі відчуття, з якими чоловічі ласки і близько не могли зрівнятися.Коли ж Марія почала покусувати соски, Анджела, втративши від задоволення голову, застогнала.Її стогони обрадували Марію.
— Подобатися, правда?— запитала вона, смакуючи звуки, що видаються полонянкою.— Що ж, давай, подивимось, чи вмієш ти віддавати також добре, як і отримувати.
Марія відступила назад і почала розстібати ремінь з кобурою.Знявши його, вона про-тягнула ремінь Діані.
— Хочеш шматочок?— запитала вона напарницю, погладжуючи груди Анджели.
— Ні, насолоджуйся сама, — відповіла та.— Я просто подивлюся.
— Як знаєш, — озвалась Марія, розстібаючи синю формений блузку.
До цієї хвилини Анджелу ніколи фізично не приваблювали жінки.Звичайно, вона це-лый вікенд провела в ліжку Сільвії, але це був радше бізнес, ніж удовольст-віє.Жінка навіть уявити не могла, що з нею трапиться що-небудь таке-е.Навіть наручники заводили її, навряд чи Анджела дозволила якомусь чоловікові пов'язати її.Розширеними від збудження очима, вона спостерігала за стриптизом Ма-рії де ла Гури.
Марія навмисно не поспішала, повільно розстібаючи ґудзик за ґудзиком.Андже-ла, не відриваючись, дивилася на неї.Немов зачарована дівчина спостерігала за тим, як груди Марії оголюється все більше і більше.І ось вона, скута форменим ліфчиком, повністю постала перед Анжелою.Білизна білизни підкреслювала темно-оливкову шкіру.Завівши руки за спину, Марія розстебнула ліфчик.Немов пружина він зіскочив з грудей, і патрульна ледь встигла втримати його на місці.
Вогник розчарування спалахнув в очах Анджели.Марія і Діана переглянулися, Кларк протягом декількох хвилин дивилася то вперед, то назад, чи немає де ма-шин.З досвіду вона знала, що вранці шосе досить безлюдно, і наближається автомобіль видно за кілька миль.
Оскільки нічого підозрілого на горизонті не виявилося, Марія з задоволеною посмішкою розвела руки, і ліфчик впав.Природа більш ніж щедро обдарувала її, давши їй грудей, вдвічі більше тих, якими ощасливила Анджелу сучасна пластична хірургія.Темні ореоли навколо коротких товстих сосків були не менше двох дюйм-мов у діаметрі.
Марія погладила себе по грудях, потерши соски великими пальцями.Потім вона під-тягне одну з грудей до рота і облизала сосок, а потім повторила теж саме з іншою груддю.
— Подобаються?— запитала вона Анджелу.
— О, так... — відповіла та, все ще дивуючись, самій собі.
Марія розстебнула темно-сині штани, і вони впали на асфальт.Переступивши через них, вона швидко стягла білі труси.Анджела перевела погляд на маленький кущик волосся.Було видно, що Марія регулярно голить лобок.
Знову підійшовши до Анджелі з палаючими від похоті очима, Марія знову поцілувала її, глибоко ввігнав мову в рот Анджели.Тепер дівчина палко відповіла їй, їхні язики сплелися між собою, а ліва рука Марії погладжував пружні грудки Анджели.
Потім Марія притиснулася своїми грудьми до Анджелиным і стала тертися про них.Обидві жінки звивалися від задоволення.
Нарешті, мало не задихнувшись Марія, розірвала обійми і перевела очі на Діа-ну.Її напарниця зняла сонцезахисні окуляри, і в її очах явно читалося « давай, зроби це».
— Ти коли-небудь займалася любов'ю з жінкою?— запитала Марія Анджелу.
— Пестила мовою цицьки?Тільки один раз, — похнюпилася актриса.
— Що ж, подивимося, чого тебе навчили, — посміхнулася Марія і притиснула соски до яскраво-червоним губи Анджели.— Давай, смокчи, — наказала вона, тоном, що не терпить заперечень.
Анджела покірно відкрила рот, а Марія схопила її за волосся і буквально натягнула голову дівчини на товстий набряклий сосок.Губи Анджели зімкнулися навколо нього, і вона заробила ротом, немов голодний немовля, жалкуй тільки про те, що у неї скуті руки, і тому не можна в цей час пестити іншу груди.Але разом з тим наручники і посилювали її порушення.
— Відмінно, солоденька моя, — простогнала Марія, насолоджуючись роботою Анджели.— Хто навчив тебе, справу свою туго знала.
Анджела досить довго потішала Марію, потім тієї набридло, і вона, витягнувши сосок з рота, змусила дівчину звернути увагу і на другу цицьку.
За все це час Анджела практично не промовила ні слова, вважаючи за краще мовчки підкорятися.Марія натиснула на маленьку кнопку, глибоко приховану в тайниках душі.Анджела подобалося, коли їй керують.Телезірці потрібно було, щоб хто-небудь наказував їй, хто-небудь сильний, за ким вона могла сховатися, немов за щитом.Однак ні один чоловік не міг змусити її відчути цього, тому Анджела дивувалася, до чого легко вона здалася жінці.
— Діана, будь добра, кинь мені ключі від наручників і витягни з машини покривало, — сказала через плече Марія, допомагаючи Анджелі злізти з «вайпера».
Діана кинула ключі Марії, і та легко їх впіймала.З швидкістю, свідчу-щів про чималу практиці, вона звільнила Анджели, і кинула наручники на землю.Анджела з гримасою розтирала затерплі зап'ястя, задоволена тим, що, нарешті, вільна.Проте вона чудово пам'ятала, як їй сподобалися ласки в сталевих брас-літах.
Марія стала стягати з актриси її білі шорти, але Анджела поклала свої руки поверх її.
— Будь ласка, можна я сама, — благальним тоном сказала вона.
Марія разжала руки і відступила, помітивши, що Діана вже розстелила важке по-крывало в стороні від шосе на м'якому піску.Повернувшись до Анджелі, вона побачила, що дівчина зняла блузку, і кинула в свою машину.Потім вона повільно стягнув шорти і кинула їх до блузці.
Зі свого спостережного пункту Діана бачила, що дівчина зовсім недавно по-голила лобок.Однак по вузенькій смужці волосся, вона побачила, що Марія була права не тільки у відношенні грудей Анджели.Її розкішне руде волосся від природи були зовсім.
Марія з Анжелою лягли на покривало, і до загального здивування телезірка різко взяла на себе ініціативу.Вона проникла до грудей Марії і стала смоктати їх.Її мова, залишаючи блискучу доріжку слини, досліджував їх вздовж і впоперек. Марія здригалася від кожного його дотику. Трохи згодом, Анджела переключась виключно на набряклі соски Марії, взявшись облизувати їх і покусувати своїми гострими зубками. Марія стогнала все голосніше і голосніше, і її стогін, толь-ко раззадоривали Анджелу.
Облизавши кожен сосок в останній раз, Анджела кинулася вниз, покриваючи поце-луями кожен сантиметр смаглявого тіла своєї несподіваної коханки. Все нижче та ні-ж, нарешті, її губи торкнулися вологого горбка. Поцілувавши його, вона не припини-ла своєї подорожі, і, врешті-решт, досягла мети.
— О, так... — простогнала Марія, притримуючи голову Анджели. — Як добре...
Від запаху промежини Марії Анджела злегка закрутилася голова. Він подіяв на неї немов афродизіак, вивільняючи всі приховані бажання телезірки. Пальцями вона розсунула набряклі вологі губки, і глибоко запустила мову. Закривши очі, Анджела смакувала письку Марії, вперше в житті отримуючи насолоду від сексу з жінкою.
— Madre Dios! — кричала, звиваючись від задоволення, Марія, не вірячи, що Анджела всього лише другий раз в житті лиже жінку.
Спочатку, Марія планувала, що Анджела обслужить її і все. Але актриска доста-віла їй стільки задоволення своїм талановитим язичком, що вона вирішила повернути їй послугу. У цей момент неприязнь цього копа до телевізійної фальшивці б-ла забута
Перевернувшись, Марія притулилася губами до вузенькій смужці волосся на лобку Андже-ли. Мова знайшов її збуджений клітор, і прийшла черга Анджели застонать, не дивлячись на зайнятий рот, від задоволення. Дві жінки, міцно притиснувшись, стали з усією своєю пристрастю пестити один одного. Їх вкриті потім тіла тряслися в танці пристрасті під аккомпанент стогонів і переривчастого важкого дихання.
Спостерігаючи за ним, Діана виявила, що інстинктивно погладжує себе по грудях і між ніг, крізь поліцейську форму. В глибині душі, вона шкодувала, що відмовилася від пропозиції Марії. Проте має ж хтось стояти на стрьомі, нагадала собі Діана. Якби, вона присоединалась б до парочки на ковдрі, на шосе, за законом підлості, обов'язково б виник битком набитий шкільний автобус.
— О, солодка моя, давай трахай мене! — заверещала Анджела, в місті на її крики зібрався весь квартал, а потім вона знову притиснулася обличчям до вологою пизде Марії.
Марія відчула, як кожен мускул в її тілі напружився, а потім перетворився в желе. Захоти вона зараз встати, ноги б їй відмовили. Також Марія чудово ощу-пообіцяла тремтіння тіла Анджели, і чудово знала, що актриса кінчить відразу ж після неї
Бажаючи закінчити все по вищому розряду, Марія впечатала пизду в обличчя Анджели, сама ж всаживая мову на всю довжину в партнерку. Маленький трюк, яким її обу-чила одна з її перших коханок.
Жінки закінчили одночасно набагато сильніше, ніж передбачала Марія. Анджела була з тих рідкісних жінок, які при оргазмі выпслескивают сік потужним струменем, як чоловік, і до радості Марії, вона забризкала їй все обличчя.
Марія ніколи не підозрювала, що отримає таке задоволення від Анджели. Вона всього лише хотіла побавитися за її рахунок. І була рада, що помилилася у відно-нді рудоволосої телезірки.
Дві оголені жінки лежали, обійнявшись, кілька хвилин, відновлюючи поті-рянную енергію. Потім, настільки швидко, наскільки можливо, вони розірвали об'я-тя і піднялися. Магія пристрасті, з'єднала їх, зникла.
Жінки швидко одяглися, і Марія підійшла до напарниці.
— Ну, і як, гарна вона? — тихенько запитала у неї Діана.
— Безумовно, — посміхнулася Марія.
— Так. Я ледве втрималася від спокуси приєднатися до вас.
— Я можу їхати далі... — нетерпляче устряла в їхню розмову, повністю одягнена Анд-жела. — Ти отримала, що хотіла.
Така раптова зміна була більш ніж дивною. Всього лише п'ять хвилин тому актриса, була хтивою розпаленого сукою, кончавшей в обіймах іншої жінки-ни. А тепер вона знову стала зарозумілою стервом з сяючого світу телебачення. Як якщо б невидимий режисер сказав би після бурхливої любовної сцени в її використан-зміні... «Знято, монтажну!»
Обидві жінки подивилися на неї, і їх тільки виникло хороше ставлення до Андже-ле зникло без сліду. Діана при цьому, шепнула на вушко напарниці, що грай Анджела так само у своєму серіалі, то, безумовно, здобула б Еммі.
— Ну? — запитала Анжела, подбоченясь.
— Так, ти вільна, — відповіла Марія
Не кажучи зайвого, актриса стрибнула в свою машину і помчала. І вже через хвилину «вайпер» зник з виду.
— Знаєш, я навіть рада, що вона знову стала такою стервою, — сказала Марія Діані, повертаючись до своєї машини. — А то навіть соромно стало, що затіяла все це.
— Совісно, але не дуже... — додала Діана
— Ні, не дуже, — засміялася Марія.
Відкривши двері свого джипа, Діана витягла пакетик з білим порошком, з якого все почалося, підкинула його кілька разів і запитала напарницю...
— З цим, що збираєшся зробити?
— Я в житті до цього лайна не доторкнуся. Візьми собі, ти ж завжди використовуєш його без всякої міри.
— Я зараз намагаюся зав'язати. Зрештою — це біла смерть.
— О'кей, — посміхнулася Марія, — візьму собі як сувенір.
Діана кинула пакетик Марії, яка несподівано не спіймала його. Туго набитий, він вдарився об асфальт і лопнув. На шосе виникла велика біла пляма, яке одразу ж розвіяв налетів вітерець.
— Ну й добре, — знизала плечима Марія.
— А, крім того, не варто це робити приводом для пліток, — залилася сміхом Діана. — Уяви собі реакцію того, кому ти розповіси про угоду, яку про-повернула за пакетик цукру, вартістю долар дев'яносто.
— Операція була відмінна. Але невже ти думаєш, що після цієї телесерятины, вона змогла б відрізнити між справжнім коксом і бутафорією?
— А ось навіщо її агенту він знадобився її агенту — це питання.
— Я дещо чула про Темпле, — сказала Марія, згадавши ім'я на документах. — Не думаю, що він з тих, кого просто розвести.
— Може, хотів пожартувати над ким-небудь, — припустила Діана. — Пам'ятаєш, як Вітні підкинув у шафку Джетеру стопку журналів для блакитних?
— Це було здорово, — знову зареготала Марія. — Він майже два дні шпигував за Джетером, вибираючи зручний момент. І навіть поняття не мав, що ми всі в курсі його приколу.
— Цей прикол буде, коли Темпл отримає машину назад і запитає нашу теле-зірку, а що сталося з його пакетиком цукру, — сказала Діана зі сміхом. — Все б віддала, щоб подивитися на неї в цей момент.
— Так, буде забавно, — погодилася Марія. — Уявляю, який у неї буде в цей момент особа.
— Ну, вистачить. Пропоную забратися звідси і скоріше, — продовжила Діана. — Поки я вся потекла, поки вас дивилася.
— Тоді, напевно, нам треба з тобою взяти сьогодні вихідний, — відповіла Марія і поцілувала напарницю. — Як кажуть — «куй залізо, поки гаряче».
