Вдома її чекав чоловік. У спеціально знятій квартирі — коханець. І якщо чоловік, можливо, не відчував особливої нетерплячки, то про коханця, який проїхав заради цієї зустрічі півтори сотні кілометрів, цього сказати ніяк не можна було. Вона ж раніше, як остання ідіотка, стирчала на роботі і, хоча робочий день був давно позаду, піти не було ні найменшої можливості.
У шефа зібралися якісь важливі клієнти: п'ять відгодованих, лиснючих і переповнених свідомістю своєю значимістю бугайов. Інший раз шеф відпускав її в подібних випадках додому. Але не сьогодні. Схоже, ця зустріч була для нього і справді архіважлива. Терпляче вислухавши всі її доводи, чому вона сьогодні ніяк не може затриматися, він подивився на неї в упор довгим не миготливим поглядом і видав незаперечним тоном:
— Ти мій помічник і тому будеш тут рівно стільки скільки потрібно, якщо потрібно, то й до ранку. І зробиш усе, що я тобі скажу. Інакше завтра ж вилетиш звідси стусаном під зад. Ясно?
Лія не стала заперечувати і лише понуро кивнула. Вона встигла усвідомити, що коли шеф говорить що-небудь таким тоном, сперечатися з ним марно.
Шеф усамітнився з гостями в кабінеті, сухо бубня умови пропонованого контракту. Лія сиділа за комп'ютером у адміністратора і від нічого робити слухала лунали з-за дверей приглушені голоси. Розібрати що-небудь, крім окремих слів і фраз, було важко. Та й тема розмови цікавила її в даний момент мало. Пару разів вона приносила присутніх каву з бутербродами, змінювала переповнені недопалками попільнички.Дебати з приводу всіляких передоплат і умовних одиниць не вщухали і при її появі, та все ж час від часу Лія ловила на собі погляди присутніх, віддавали належне її струнким ніжкам, майже не прикритим коротким платтям. Це звично заворожувало і лоскотало нерви.
В іншому все було на рідкість сіро і нудно. Робити було абсолютно нічого. Настінні годинники мірно відраховували хвилину за хвилиною. До сьомої години Лія встигла перепробувати всі ігри, які тільки були на її комп'ютері, але ні на одній з них так і не змогла зосередитися. Думала про чоловіка, про коханця. Цікаво, чи він захоче бачити її після сьогоднішнього? Зателефонувати і хоч якось вибачитись вона не могла, так як в тій квартирі не було телефону, а на ранок він повинен був знову виїхати на роботу геть з міста. Гірше не придумаєш.
До дев'яти обговорення нарешті підійшло до кінця. Шеф вискочив з кабінету з виправленою вздовж і поперек копією контракту, яку треба було терміново переробити. Знову отримавши надію на швидке позбавлення Лія старанно застукала по клавіатурі. Мужики в кабінеті розслабилися в очікуванні. Каву і бутерброди замінив дорогий коньяк, шоколадні цукерки, фрукти. З-за дверей чувся вже не монотонний ділової бубнеж, а сміх і вигуки подгулявшей компанії.
Нарешті все було готово. Лія повідомила про це по селектору шефові. Той важко вивалився з кабінету і підійшов до неї. Він був уже помітно напідпитку. Схилившись їй через плече, шеф почав швидко перегортати контракт. Молодець, посміхнувся Ліє. І несподівано, притягнувши до себе, міцно поцілував. Його мова вторгся їй в рот, безцеремонно нишпорячи і обмацуючи все навколо. Від несподіванки Лія злегка зніяковіла. Потім стала потихеньку вивільнятися. Сьогодні всі ці ніжності були ніяк не до речі. Проте шеф зовсім не збирався випускати її з своїх обіймів і лише міцніше притиснув до себе.Відверто противитися шефові Лія не зважилася і мало-помалу її мова теж прийшов в рух, вторячи мови шефа. У кінцевому рахунку це теж був шанс швидше втекти.
Шеф почав розстібати гудзики на сукні. Лія зиркнула на двері кабінету, але нічого не сказала. Спустивши сукню на плечі, шеф розстебнув ліфчик і хазяйським рухом відкинув його геть. Ліфчик білим мереживом впав на яке стояло неподалік крісло.
В цей момент за дверима кабінету почулося якесь рух. Лія стрепенулася і злякано запахнула сукню.
У приймальню виплив один з гостей і, п'яно кивнувши, вирушив не інакше як на пошуки туалету. Ледве він зник шеф знову відчинив сукню на Ліє, припавши губами до її грудей. Їй проте зовсім не посміхалося давати безкоштовний спектакль для всіх бажаючих і вона поспішно відійшла.
— Ні, ні, не тут.
Шеф спробував було продовжити, але на цей раз Лія була тверда.
— Ні, ні, тільки не тут... Я не можу...
— О-кей, — знехотя погодився шеф і потягнув її в бік туалетів.
У чоловічому розташувався гість і тому вони швидко шмыгнули в жіночий.
Чутно було, як за стінкою спустили воду, потім все стихло. Намагаючись відбутися малою кров'ю, Лія опустилася колінами на кахельну в червоно-жовтих квадратиках підлогу і потягнулася до ширінці. Вивільнивши назовні стирчить колом член, вона припала до нього губами. Відтягнувши крайню плоть і поцілувавши його в самий кінчик, вона кілька разів пройшлася по ньому рукою, а потім відправила в рот. Шеф охнув і закотив очі...
Лія справно посасывала чоловічий член, з кожним разом заковтуючи його все глибше і глибше. Нарешті вона відчула, як шеф весь напружився і затремтів. І тут же сам член сіпнувся вперед, заходячи в рот до відмови. Лія відчула нудоту і, закашлявшись, почала судорожно ловити ротом повітря. У цей момент член нелюд із себе порцію густий нудотно-мускусної сперми.
Шеф з полегшенням відкинувся назад, на стінку кабінки, виймаючи з рота Лії душив її член. Машинально проковтнувши сперму, вона, не перестаючи кашляти, знесилено осіла на підлогу.
— Нічого, нічого, все нормально, — досить поплескав її по щоці шеф, застібаючи ширіньку. — Йдемо до гостей, вони вже, мабуть, зачекалися.
Спершись на простягнуту їй руку, Лія покірно піднялася і попленталася слідом за шефом геть з туалету, отирая по дорозі губи. У приймальні вона підійшла було до дзеркала, поправляючи волосся і бажаючи підфарбувати губи, але шеф не дав їй цього зробити.
— Йдемо, йдемо, і так нормально, нас вже зачекалися.
Взявши в одну руку щойно віддрукований контракт, інший він став підштовхувати її до дверей кабінету.
— Ну навіщо там потрібна я? — сказала Лія. — Може я нарешті піду?
— Йдемо, йдемо. — Може. І постарайся бути полюбезнее з гостями. Вип'ємо, посидимо трошки, а там ми тебе на машині до самого будинку підкинемо... Сама знаєш, як для нас важливий цей контракт, — скоромовкою проказав шеф, буквально впихаючи її в кабінет.
Застілля було в самому розпалі. Сидячи за заставленим фруктами і цукерками столом мужики залпами, наче горілку, глушили куплений нею напередодні дорогий коньяк, диміли цигарками і травили байки. Входячи, Лія почула кінцівку старого анекдоту про поручика Ржевського.
— Ну ось, прийде поручик Ржевський і все опошлит, — закінчив оповідач, і вся компанія заходилася в нападі нестримного реготу.
На неї звернули увагу лише коли шеф підвів її до столу. Вільним виявився лише один стілець. Шеф сів і потягнув Лію до себе. Лія опинилася у нього на колінах. Їй було трохи ніяково в такій позі в присутності всіх цих незнайомих чоловіків, але вибору особливо не було і вона змирилася.
Наступний тост був в її честь.
Через присутню тут прекрасну даму, — п'яно похитуючись з помітним акцентом продекламував здоровенний татарин.
Всі цокнулись і дружно випили. Довелося випити за компанію і Лії. Їй тут же налили ще. Штрафна. Довелося випити і її. Чоловіки зааплодували і обрушили на неї шквал компліментів.
— Ну як вам моя помічниця? — вже, напевно, в десятий раз запитав шеф.
— Дуже навіть нічого... Де таких беруть?... Не позичиш на час? — відповідали в тон йому гості.
Лія зніяковіла і, мабуть, злегка почервоніла. Чоловіки тут же відреагували на це новим вибухом дотепів у короткій перерві перед наступним тостом.
— А вона ще симпатичніше, коли червоніє, — люб'язно підсумував товстун, расплывшийся в кріслі прямо навпроти Лії. Ваги в ньому було, напевно, кілограмів двісті, не менше. — Правда ж?
Безладний хор підтвердив його заяву...
Несподівано Лія відчула, як рука шефа, що лежала до того у неї на затягнутою в чорний чулок ляжке, ковзнула вище і залізла під сукню. Злегка розвівши ноги в сторони, рука лягла прямо на промежину і почала його потихеньку пестити.
Лія боялася поворухнутися. Вона ненавиділа шефа за те, що він тепер робив, але зробити нічого не могла. Спробуй вона протестувати — і все відразу звернуть на них увагу, а цього зараз Ліє хотілося найменше. До того ж проти її волі, стимульована умілою рукою по тілу розливалася приємна щемлива слабкість, позбавляє яких би то не було сил до опору.
Вона розвела ноги поширше, і тут з жахом помітила, що найближчий від них гість, той самий татарин, з інтересом в упор спостерігає за подіями. Вона зашарілася, спробувала було зрушити ноги й витягти руку шефа з-під сукні, але той їй цього не дозволив.
— Ну що ти ломаешься, немов целка, — голосно, награно жартівливим тоном промовив шеф. — Тут всі свої, і тихо, аби чула тільки вона, додав: — Роби, що тобі кажу.
Він подивився на Лію в упор все тим же не миготливим поглядом, приводившим її в трепет. В його погляді явно відчувалася загроза. У Лії все похололо всередині. Вона зрозуміла, навіщо їй наказали залишитися. Зрозуміла, що все було сплановано заздалегідь. Зрозуміла, що у неї немає виходу і що це по суті ультиматум. Або-або. Відмовитися вона просто не може. Від усвідомлення своєї безпорадності на очі у неї накотилися сльози. Такого з нею шеф собі ще не дозволяв...
Під пильними поглядами вже всіх сидячих за столом чоловіків Лія знову розсунула ноги в сторони.
На хвилину прибравши руку з-під сукні, шеф підтягнув його Ліє високо на стегна і загорнув так, щоб ніхто не пропустив жодної деталі майбутнього видовища. Лія покірно підвелася, а потім знову опустилася йому на коліна. Крізь прозорі трусики виразно виднівся витончено подбритый лобок і розкрита щілину лона. Відтягнувши мереживну тканину трусиків убік, рука шефа лягла на оголену шкіру і, трохи повагавшись, неквапливо ковзнула всередину її лона.
Чоловіки, що сиділи на протилежному кінці столу, привстали, щоб краще бачити, що відбувається.
Він змусив Лію встати з його колін і лягти прямо на стіл. Чоловіки поспіхом посунули в бік вазочки з цукерками та фрукти. Перед тим як лягти, Лія вже сама підтягла поділ сукні вгору, а зреагувала татарин швидко стягнув з неї трусики. Тепер вся її промежину була виставлена на загальний огляд. Рука шефа знову проникла всередину, змушуючи Лію звиватися під своїми дотиками...
Чоловіки з цікавістю дивилися на неї. На оголене, широко розкритий лоно, спотворене соромом і пристрастю палаюче обличчя, повні сліз очі.
Спочатку шеф просунув у Лію один палець, потім другий, третій... і нарешті всередині неї виявилася вся пятерня. Несподівано Лія відчула, що під його витонченими ласками вона ось-ось кінчить. Незважаючи на весь сором її положення, стримуватися вона вже не могла. Лія закрила очі і відкинула голову назад...
Вийнявши руку, шеф змусив Лію облизати його пальці.
— Спробуй себе на смак.
Чоловіки збуджено загоготали...
— А вона в тебе гаряча... — почувся здавлений голос товстуна. — Можна нею скористатися?
— Про що мова! Ви ж мої гості. Вона вся у вашому розпорядженні, — з готовністю озвався шеф.
Не чекаючи запрошення іншого, відразу кілька чоловіків потягнулося до своїх ширинкам. Лія встала зі столу і, опустившись близько товстуни на коліна, обережним рухом звільнила головку члена. Обняла її м'якими, теплими губами. Відчувши швидкі легкі дотики її мови, товстун не зміг стримати стогону.
Після товстуни Ліє довелося обслужити подібним чином і всю іншу компанію. Її загнали під стіл, і поки що повернулися до застілля чоловіки насолоджувалися коньяком, фруктами і цукерками, Лія переповзала під столом, на колінах від однієї розстебнутій ширінці до іншої і слухняно, наче старанна учениця, робила свою справу...
Коли вона нарешті вилізла з-під столу, її губи, підборіддя і навіть щоки були забруднені спермою, а всередині неї все горіло і тріпотіло. Лія відчувала дике, ніколи раніше не випробуване збудження. Червоніючи від усвідомлення своєї ганьби і згораючи від сорому під пильними чоловіків, вона завмерла, опустивши голову, біля крісла татарина і тут же відчула, як його рука, безцеремонно проникнувши під сукню, ковзнула в промежину. Лія стиснулася, як від удару.
— А наша дівчинка, між іншим, вся мокра, — оголосив татарин.
Мужики заусміхалися. Лія не знала, куди подітися з сорому.
— Роздягайся, — коротко наказав шеф.
Лія не наважилася не то щоб не послухатися, але і просто подивитися йому в очі. Опустивши голову, вона почала швидко розстібати ґудзики своєї сукні. Стягнувши його через голову, вона взялася за ліфчик. Руки не слухалися і вона довго не могла впоратися з застібкою. Нарешті їй це вдалося, і на огляд чоловіків була виставлена її невелика міцна груди. Звільнившись від ліфчика, Лія скинула туфельки і один за іншим стала скачувати вниз панчохи.
Відкинувши у бік останній панчіх, вона застигла посеред кімнати повністю оголена. Деякий час чоловіки із задоволенням роздивлялися її тіло. Веліли повернутися так і сяк, пройтися по кімнаті... Лія покірно йшла всім вказівкам. Нарешті товстун потягнув її до себе. Схоже, він з татарином були тут найважливішими. Лія опустилася до нього на коліна, відчувши оголеним лоном і стегнами грубу тканину його штанів. Недбало пошарпавши груди, товстун занурив руку їй між ніг і завмер так, потягуючи коньяк. Лія мовчки втупилася у свій келих. Послідував новий тост і вона випила.Зараз їй вже самій хотілося напитися. Постійне відчуття всередині себе чужої руки зводило з розуму.
Через деякий час її поманив інший чоловік, потім — третій. Вона переходила з колін на коліна до тих пір, поки не підійшла черга татарина. Перш ніж Лія встигла опуститися до нього на коліна, він грубо злапав її між ніг.
— Вона тече, як сучка під час тічки, — обурено оголосив він. — Так вона перепачкает нам все штани.
У Лії в черговий раз перехопило від сорому дихання, очей підкотили сльози, але заперечити було нічого, це була чиста правда. Вона була збуджена понад всяку межу, з неї текло мало не струмками і вона відчувала себе справжньою сучкой.
— Їй треба кінчити, — запропонував товстун. Інші підтримали.
Шеф встав зі свого місця, підійшов до стінового шафи і дістав звідти підсвічник зі кручений фігурної свічок. Поставивши свічник посеред столу, він махнув Ліє рукою:
— Давай сюди.
Сама не своя Лія видерлася на стіл. Поки вона дерлася татарин під вигуки схвалення встиг пару раз голосно ляснути її по попці. Ставши на коліна посеред столу, вона підсунула до себе свічку й обережно стала опускатися на неї зверху. Свічка легко увійшла в перезбуджений лоно, і Лія, не чекаючи додаткових вказівок, сама заерзала по ній вгору-вниз. Сором відступив, поступаючись місце абсолютно божевільному і безконтрольного бажанням...
Їй вистачило буквально двох-трьох рухів. Тіло изогнулось в шаленій судомах оргазму і вона знесилено опустилася на стіл. Ноги у неї крупно тремтіли. З очей котилися сльози...
На більше чоловіків так і не вистачило. Потискав Лію ще трохи, вони почали збиратися по домівках. Їй дозволили одягнутися. Коли вони всі разом спускалися потім до машин, Лія краєм вуха почула розмову товстуна з шефом:
— ... Не позичиш мені свою шлюшку десь на тиждень? Потім розрахуємось.
— Про що мова, забирай, — махнув рукою шеф.
Лія відвернулась і зробила вигляд, що нічого не чула. Що їй ще залишалося? Січень — травень 1996 р.
